Історія сьогодення часто переплетена зі словом “демократія”. Всі ніби-то прагнуть свободи, справедливості і чесності по відношенню до себе. Мені мають дозволити, мене мають поважати, з моєю думкою треба рахуватись, я маю на це право. Людина створена бути вільною і Бог теж абсолютно не примушує мене до моїх дій. Я маю право на все! Якщо закрити очі на те, що будь-який вчинок має наслідки, то я б навіть не задумувалась перед тим, як що-небуть зробити. Моїй персоні з великої літери це до вподоби, значить з цим повинні рахуватись інші.

 Оцінюючи цю особливість людей, наші політики, керівники і т.д. ставлять ставку в своїх програмах на демократію, не дивлячись на те, що демократія для мене – може бути притисненням прав іншого.
 Ніхто не може заперечити мого права на любов. Яке, зрештою кому діло, кого я люблю. Полюбила дівчину, тай ось воно вам, будь ласка, моє право! Демократичній державі – демократичні закони! Захотіла собі і люблю. Багато молоді в Європі чи Америці уже скаже на це – так! В цьому і є сенс демократії, щоб захистити таких наповнених любов’ю людей. Кожного треба зрозуміти і сприйняти таким, яким він є. Але яка суть цієї демократії??? Поступаючи демократично з молоддю нетрадиційної орієнтації, влада однозначно притісняє права інших. Кого? Дітей – які, дивлячись на цей нетрадиційний і неприйнятний спосіб життя, травмують свою психіку, розвиваються неправильно. Сімей – які замість щасливого шлюбу втрачають свої почуття через можливість попробувати інший стиль життя. Пенсіонерів – які, маючи право на щастя, почувають себе нещасними, коли бачать згіршення моральності у світі. Як можна назвати демократією те, що не дає права свободи  в підсвідомості іншим? Як можна вихваляти демократичні дії чиновників, що руйнують цінності, закладені від віків Богом – Творцем? Як можна дозволити мені “любити” її, якщо це – переступ закону демократії для інших?
Хотіла би зауважити, що “любов” до особи тієї ж статі не є “любов’ю”. Чому дівчата живуть з дівчатами? А хлопці – з хлопцями? Найперше не для того, щоб зробити щасливим партнера, а щоб отримати насолоду для себе. Психологи зауважують, що одностатеві стосунки виникають дуже часто через знання партнерами психології і природи один одного, що відміняє потребу в пізнанні протилежної і, часто незрозумілої для іншої статі, природи. Ця особливість підкреслює те, що в центрі стоїть особисте зацікавлення. А справжня любов – це бажання зробити щасливим партнера.
Одним із джерел породження “любові” є неправильне виховання дитини і недостатня кількість уваги  з боку батьків в дитячі роки. Тому, недостатність, яка компенсується аморальним способом життя, аж ніяк не схожа на “любов”...Це швидше – психологічна травма чи захворювання душі, яке безсумнівно лікується і з великими шансами на позитивний результат.
Одностатева “любов” - повна відміна важливого призначення людини- продовження життя на землі. А яка може бути мова про любов, де немає дітей? Звичайно, можна і в сиротинці взяти дитину на виховання. Але якщо ж це так добре і приємно – жити з партнером тієї ж статі, тоді в скорому часі усі попаруються і дітей в будинках сиріт теж не стане?! Кого будемо усиновлювати? Тварин? Які в свою чергу, беручи приклад з МУДРІШОГО творіння Бога, теж стануть геями і вимруть?)))
Любов, наперед приречена на самотність, не є любов’ю. А такі стосунки дуже часто обриваються бажанням одного бути свобідним і відповідно, друга половинка «любовних стосунків» страждає від одинокості.
Є багато факторів, щоб заперечити правильність словосполучення   «одностатева любов». Якщо потрібне оздоровлення – це хвороба; якщо не буде продовження роду – смерть; якщо страждають інші – це амораль. Ви досі вважаєте свободу реєстрації одностатевих шлюбів демлкратією? - Тоді ми йдемо до вас))))

 Ось вона – «ДЕМОКРАТІЯ»
Де дозволено одностатеві шлюби

Гомосексуальні шлюби вже легалізували такі країни, як Португалія, Бельгія, Голландія, Швеція, Данія, Фінляндія, Чехія, Велика Британія, Іспанія, Канада, деякі штати США.

У деяких країнах одностатеві шлюби дозволені, але з обмеженням прав подружжя. Наприклад, із забороною на всиновлення дітей.

І водночас у світі є країни, у яких за одностатеве кохання можна дуже постраждати. Причому не від рук борців за моральність, які ненавидять «цих гомиків», а на «державному рівні». Так, у мусульманських країнах за гомосексуальне кохання можуть просто стратити…

Зміни у паспортах американців
Як повідомили в Держдепартаменті США, з лютого 2011 року в заявах на отримання паспорта вносяться невеликі зміни. У графі про батьків слова «батько» і «мати» будуть замінені на «батько 1» і «батько 2». Як сказано в роз'ясненні на сайті Держдепартаменту, «ці поліпшення зроблені, щоб гарантувати нейтральне позначення статі батьків дитини і на знак визнання різних типів сім'ї». Бренда Спрага, помічник заступника держсекретаря по роботі з паспортами, сказала, що це рішення було прийнято аж ніяк не з політкоректності. «Ми вважаємо, - повідомила Спрага, - що сьогодні ми стикаємося з ситуаціями змін у медицині й технології відтворення людини, яких не можна було очікувати 10-15 років тому». Організації гомосексуалістів і лесбіянок гаряче вітали рішення Держдепартаменту. За словами Дженніфер Крайслер, яка очолює «Рада за рівність сімей» (Family Equality Council), «заміна термінів 'батько' і 'мати' на більш глобальний термін 'батько' дозволить багатьом різним типам сімей звертатися за паспортами для своїх дітей без почуття, ніби держава не визнає їх сім'ями »

     Прем'єр Ісландії вийшла заміж за свою подругу Прем'єр-міністр Ісландії Йоханна Сигурдардоттир, займаючи доволі відповідальну державну посаду, у минулі вихідні оформила свій шлюб зі своєю  подругою, письменницею та журналісткою, Йоніною Леосдоттир.
    Жінки разом уже давно. Таємниці зі своїх взаємин не робили ніколи. Але можливості оформити свої стосунки в них не було через відсутність відповідного закону. Тому подруги близько 7 років жили в громадянському шлюбі. 
    Трохи більше року тому Йоханна Сигурдардоттир пройшла через передвиборну кампанію, не особливо афішуючи своїх стосунків із подругою, але й не приховуючи їх. Попри незвичайність, особисте життя жінки не стало перешкодою на шляху її політичної кар'єри.
    Оформити свої взаємини у вигляді законного шлюбу жінки змогли тільки після того, як парламент Ісландії затвердив новий закон про одностатеві шлюби. Голосування в парламенті відбулося 12 червня, закон набув чинності 27 червня, практично водночас з офіційною реєстрацією одностатевого шлюбу між прем'єр-міністром країни та відомою журналісткою.