«Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них учинить, бо Я йду до Отця.» (Єв. Від Івана 14:12.) Це слова Ісуса із прощальної промови до своїх учнів. Кожен, хто читає святу Євангелію, не може не зауважити цей вірш, котрий є обітницею для всіх християн. «Кожен, хто вірує в Мене…» - наголошує Господь.
Якщо пороздумувати над цими словами, то можна зробити три висновки: 1. Чи дійсно я вірую в Нього? 2.Ті, хто вірують чинять чудеса. 3. Щоб себе оправдати, потрібно Писання трактувати по-іншому. Ось чому так багато християн, які сьогодні відкидають або не приймають Божу силу для зцілення, звільнення та чудотворіння. Так простіше та легше: себе оправдаємо, інших осудимо, та ще й доктрину вчення викладемо як нам подобається. Але від того, що кажу я, чи як думаю я, слова Ісуса Христа не міняються. Зрозуміло, щоб пережити чудо, треба в Нього повірити. На жаль, спілкуючись із християнами, чуєш вислови, що час чудес та знамен закінчився в часи апостолів. Сьогодні, якщо Бог захоче, то зцілить, звільнить, ми до того не маємо ніякої частки. Згадую подію, коли один чоловік розказував, як вони вигнали демона із одержимого чоловіка. Із здивуванням він запитав: «А у вашій церкві демонів виганяють?» «Так!», - відповів я йому. «І в нашій ми сьогодні вигнали.» «Невже?», - здивувався я (знаючи, вчення тієї церкви). «Так, це відбулося саме сьогодні», - продовжував брат. «Ну, розповідай!», - очікував я з нетерпінням. «Сьогодні, до нашої церкви, зайшов чоловік, одержимий демонами. Ми пробували з ним спілкуватись, але він все кричав та робив страшні речі. І тоді, не витримавши, наш пастор його вигнав.» «Кого? Демона?», - запитав я. «Та ні, ми відкрили двері. Та й вигнали одержимого чоловіка з церкви!» Думаю, що ця історія багато розповість про сьогоднішнє християнство, яке релігієзувалось, матеріалізувалось, запрограмувалось та фальшодоктринувалось, бо для нас так краще та простіше. Адже Бог не є Богом безладу, але миру (1Кор.14:33). Ось і місце з Біблії підшукали. Але не те робимо ми, служителі, котрі мали б відкритись для благодаті Духа Святого, вірувати в Нього, і робити більше ніж Ісус. А в той самий час так багато людей страждають від своїх недугів, хворіб, проклять. Дух страху, смерті, самогубства, мучить так багатьох із тих, хто сьогодні міг би бути вільний та звільняти інших. Комусь за це потрібно буде відповісти??? Але, як би там не було, хто що б не казав, Бог далі рухається в чудесах і знаменах, через своїх помазанників, не звертаючи увагу на фарисеїв та книжників. Хтось практикує молитву за зцілення, хтось її взагалі відкинув, бо розчарувався. Але, коли я молюся за зцілення з оливо помазанням, і, якщо хоча б один із п’ятдесяти переживе Божу силу в зціленні, це набагато краще, ніж нічого. Крістер Борг – місіонер та євангеліст із Швеції, той котрий не просто вірить в зціляючу Божу силу, але і практикує її в багатьох країнах світу. Пакистан, Індія, Ефіопія, Швеція, Норвегія, Румунія – країни, в яких сотні тисяч людей зустрілись з Богом, та пережили Його явну зціляючи силу, під час великих кампаній з участю Крістера. І ось Бог кличе його на Україну. На протязі десяти днів з 6 по 15 червня, пройшли служіння зцілення з участю Божого служителя. Церкви Вінниччини та Львівщини цього разу відкрили свої приміщення та серця для Божої благодаті. Жмеринка, Козятин, Стебник Трускавець, Дрогобич, Іллінці – це ті міста, які встиг відвідати Крістер. Чи не в кожній церкві, залишилися засоби для пересування, якими користувалися хворі люди, та інші речі для музейного експонату. Бог не змінився, Він той самий в 21 столітті! Його Свята кров та рани, мають ту ж саму силу. І цьому є свідоцтва сотень людей, які пережили моментальні зцілення. Хтось подумає: чергове шоу, але я сам вперше бачив на власні очі, як в людей виростали ноги! Коли Бог звершує чудо, то багато реклами не потрібно. Людина, яка роками мучилась в своїх хворобах, та, переживши зцілення від Бога, стає найефективнішим євангелистом. І не дивно, що приміщення, в яких проходили служіння, не вміщали всіх бажаючих. Спасіння, здоров’я, сльози радості та сміху, звільнення від страху та депресії, нечистих духів, наповнення миром - ось що переживали люди в цих служіннях. Сам служитель розповідає про себе дуже скромно. «Ще у віці 15 років, коли я відвідував лютеранську церкву, Бог по - особливому почав зливати на мене силу Духа Святого. Я переживав надзвичайну силу, коли молився за хворих людей. Не розуміючи всього, я продовжував молитися, і багато людей вже через молодого юнака отримували зцілення. Закінчивши Біблійну семінарію, я був посвячений в сан священика для служіння в Лютеранській державній церкві. Будучи на служінні, я більше досліджував та вивчав дари Святого Духа, та практикував їх під час Божої служби і відвідуючи хворих людей. В свій час в співпраці з Римо-Католицькою Церквою, я був направлений місіонером в Румунію. Там служив в римо-католицьких храмах даром зцілення, там вивчив їхню мову, там і одружився. Цікаво зауважити, що для Бога не має значення національність, належність до конфесії, назва церкви. Бог так багато чудес та знамен звершив серед католиків Румунії. Щасливі, здорові люди, сильні сім’ї, спасенні родини. Але є той, котрому це не подобається. І ось по цій причині, я змушений повертатись у Швецію, та залишати лютеранську церкву. Адже, переживши особливу Божу благодать, я не можу проміняти її на сан та матеріалізм. Для мене важливіше виконувати волю Бога.» На сьогоднішній день Крістер Борг разом із своєю дружиною виховує трьох діточок. Являється членом помісної баптистської церкви, та під благословенням місцевого пастора, служить церквам Скандинавії, Сходу, і також планує приїжджати на Україну. Адже це був його перший візит. На запитання, чи не зустрічає Крістер протистояння в служінні від своєї церкви та пастора, він відповів: «Євангельські християни баптисти Скандинавії різко відрізняються від інших баптистів. Адже ми віримо в хрещення Духом Святим з ознакою інших мов. Ми віримо в духовні дари та користуємось ними в служінні церкви та за її межами. І я готовий співпрацювати зі всіма українськими церквами, які вірять Божому Слову та практикують його у своєму житті». Хтось, прочитавши цю статтю, в черговий раз посміється над діями Духа Святого та Божими служителями. А інший, відклавши газету в бік, задумається над словами Ісуса: «Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них учинить, бо Я йду до Отця.» (Єв. Від Івана 14:12.)
|