| НЕ КИДАЙМО ЗБОРУ СВОГО! |
 |
 |
 |
| Написав Administrator |
| Субота, 07 січня 2012, 14:01 |
 Слова які записані в післанні до Євреїв, (так і хочеться сказати Апостола Павла) залишаються актуальними і сьогодні, хоча все менше християн звертають на них увагу. Давйте і ще раз нагадаємо цей важливий вірш для себе. "Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той". (Євр.10:25) Здається на перший погляд один із віршів Біблії, але коли ним ігнорують християни, так багато проблем приходить у їхнє життя. Але в цьому вірші закладені глибокі основи для благословенного життя кожного віруючого.
По- перше, не кидаймо. Саме слово говорить нам, що кидають. Друге - збір. Збір - це є громада людей, які збираються спільно для задоволення своїх духовних потреб. Інше слово, яке набуло великої популярності сьогодні, це слово - Церква. Далі автор післання наголошує на одному важливому слові, - свого. Що це значить? Думаю, що маленька дитина вже розуміє, що є щось своє, і в той час є щось чуже. Як річ може стати своєю? Коли людина її придбає, або отримає в подарунок. Збір придбати чи подарувати не можливо. Але коли людина вливається в збір християн, тоді тільки цей збір стає його. Коли щось є моє, то я несу за нього відповідальність. Моє це не тільки отримувати, але і віддавати. Тому, кожен християнин має чітко визначитись, де є його збір. Так, ми всі хто народжені згори, являємось Всленською Божою Церквою, чи збором. Але в той самий час, вже в першоапостольській церкві, коли люди охрищувалися, вони приєднувались до однієї з громад, свого збору. Наступне, що ми зауважуємо у цьому вірші, це слова, - звичай у деяких. Є різні звичаї, традиції, обряди та закони. Але хочеться вірити, що кожен священнослужитель скаже на це Амінь, що звичай залишати свій збір, є недобрим. Від якого потрібно, чим пошвидше звільнитися людині. Але деякі мають такий звичай, інші інший. Але чому саме цей звичай приносить так багато проблем у життя християн? Кожен християнин зауважує, що ми живемо в останні дні. Перед приходом Ісуса Христа за Своєю Невістою. Про це свідчать нам природа, події, і багато в чому самі люди. Біблія говорить, що в останні дні любов охолоне. Хтось каже, що ці слова мають відношення до світу. А чи може те охолонути, що людина насправді не отримувала. Адже любов Божа вливається в серця Духом Святим. Тому Божа любов не може охолонути в того, в кого її немає. Хоча і світська любов охолоджується, але ми говоримо про цінності вічності. Тому в останній час дявол використовує різні засоби, методи, зброю, щоб усипити, осліпити, вкрасти, вбити та погубити кого? А тих хто посвятив своє життя Господу. Один із його методів, це принести в життя людини такий маленький, незамітний звичай - залишати свій збір. Це проявляєься в декількох направленнях. Перше, це коли людиа рідше і рідше відвідує богослужіння, а з часом взагалі свій збір не рахує своїм. Або інший, коли людина не бере відповідальності за свій збір, а переходить, чи бігає із збору в збір, із служіння в служіння, поїдаючи вершки. Зрозуміймо правильно, що кожна людина має право від Бога вибрати, але свій збір. Інколи цей вибір може змінитися, але не щонеділі. Більше десяти років тому, навчаючись у Скандінавських країнах, я звернув увагу на наступні речі.Коли святкові богослужіння, з гостиною, то приходить до 80% членів громади. А в недільних менше половини. На одному із служінь в пятницю, прийшло 7 людей, де церква налічувала більше 700 членів. Це насторожило мене, і я почав проводити особисте дослідження. Більшість із відповідей які я отримав, чому християни не відвідують церкву, це змученність після робочого дня. Аналізуючи подібну ситуацію на сьогодні в Україні, я зауважив туж саму відповідь,- робота, сімя, діти, час. І на перший погляд такі важливі причини. Але коли б заглянув, кожен у своє серце, і щиро дав відповідь, то це звучить так - любов охолола.Любов до Бога, ми можемо порівняти з любовю до людини. Кожна людина переживала у житті закоханість. Що відбувається при коханні двох людей. Жертва часу, бадьорий дух, веселий настрій, пішком долання кілометрів дороги і т.п. Так само і відношенні до Бога і до свого збору. Християнин, котрий склав обіцянку перед Богом, служити Йому у доброму служінні, полюбив Його понад усе, знаходить різні причини, аби уникнути спілкуавння з своїм збором. Цікаво, а ті хто приходить постійно на служіння, невже це безробітні, ледачі, і не мають де подіти час? Відповідь одна - любов захолола. Наступне, що я зауважив через декілька років у країнах Скандинавії, це бігання із церкви в церкву. Прийшла людина в церкву, декілька тижнів і залишає її. В кращому випадку знаходить нову, а в гіршому зависає в повітрі. Там мене образили, пастор не добрий, не так сидять, не так те, чи інше. Ось звідки бере зародиш духовний блудник. А для чого відповідальність? Я є членом Божої церкви, інший вселенської церкви. А задавши запитання хто є твоїм пастором, відповіть чітка - Господь. А хто на землі твій пастор, то почуєш таке, що починаєш думати, чи взагалі така людина пережила зустріч з Богом. Це той звичай, який можна зауважити вже на Україні. Один пастор сказав так:"В Церкві є артисти, туристи і християни!"На що не задумуючись, можна сказати Амінь. Бігають із служіння в служіння, із міста в місто, з конференції на конференцію. І не просто так, але носять з собою пристрої для вимірювання помазання. І коли щось не так, значить цей пастор вже втратив помазання. Шукаймо іншого. Сміттєві збори, які виникаютьхаотично то тут, то там, поки не приїде сміттєвозник, і не вивезе, і накше не назвеш. Але чому дивуватись, кожен шукає свій збір. Чи по рекламному: "Свій - до свого - по своє". В цій категорії зауважуєш і не просто рядових християн, але і не відбувшихся служителів, проповідників, євангелистів. Адже вони вже стали зависокі, щоб пройти через голчине вушко до свого збору. Бажаю кожному читачу, серйозно переглянути своє осбисте життя, та знайти свій збір, в якому б він зміг, знайти їжу, піклування, лікування, обрізання та підтримку. Прийміть це слово, не як слово докори, але як написав автор послання до Євреїв але одним вірше вище: "І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той". |
У житті кожного з нас, може трапитись така ситуація, коли ми вимушені залишити свої щоденні звичні справи, через хворобу, і опиняємося на лікарняному ліжку. Тоді нам видається, що ми залишилися сам на сам зі своєю недугою і нікому нема до нас діла. Але це не так. Навіть у такій скрутній ситуації Бог не залишає нас, Він поряд! Пересвідчитися у цьому ми можемо, читаючи рядки Святого письма, тоді пізнаємо Його безмежну любов до нас.
У Cтебницькій міській лікарні діє бібліотека християнської книги, де Ви маєте змогу отримати чудове спілкування, молитовну підтримку та пороздумувати над глибинами Божої мудрості і відчути Його любов.
Запрошуємо Вас кожного вівторка о 16.00 годині на цікаві зустрічі та роздуми навколо Біблії.
(На третьому поверсі лікарні, у ЛОР відділі, біля кабінету УЗД).
Будемо раді зустрічі з Вами!
Контактний телефон:
(098)9762570
Запрошуємо на богослужіння.
- Пісні хвали та поклоніння.
- Проповідь Божого Слова.
- Молитви за спасіння, зцілення
та звільнення від шкідливих звичок.
- Щонеділі 10.00 загальне.
- Щоп’ятниці 19.00 молитовне.
- Щовівторка 19.00 молодіжне.
Для дітей.
Щонеділі о 10.00 – цікава недільна школа.
Наша адреса:
м.Стебник, вул. Грушевського, 1
тел. (0324) 44-14-42
Книга - одне з найбільших чудес, створених людиною. Ми вже не можемо уявити свого життя без книг. Вони сприяють росту інтелектуального рівня людини. А для збагачення людини необхідне Боже слово, яке дає нам пізнання Господньої любові. При Церкві "Добра Новина" діє магазин християнської книги"САФАР". У нас великий вибір Святого Письма, біблійних довідників, симфоній, ілюстрованих дитячих Біблій та духовної літератури.
Запрошуємо Вас завітати до нашого магазину.
Ми відкриті для Вас
з понеділка по п'ятницю
з 11.00-16.00 год.
тел: (0324) 44-14-42
